Якщо ви запитували себе, коли Китай завдасть удару у відповідь на санкції США та ЄС, то відповідь – зараз. Новий китайський закон про заборону експорту обмежує експорт сировини, зокрема нітриду галію (GaN) та діоксиду германію (GeO2). Ці два елементи використовуються в мікросхемотехнічній промисловості та мають вирішальне значення для виробництва мікросхем.

У заяві Міністерства торгівлі Китаю йдеться про те, що компанії, які експортують 38 видів сировини, повинні подати заявку на отримання ліцензії. Цей крок, очевидно, спрямований проти виробників мікросхем і телекомунікаційних компаній США та ЄС. Він є відповіддю на західні санкції проти Китаю. Хоча це не перший крок, він вважається вирішальним у безперервній технологічній війні. Нові правила застосовуються з 1 серпня.

Заборона на експорт до Китаю була запроваджена невдовзі після того, як уряд Нідерландів наклав обмеження на експорт ASML для китайських компаній. А саме, ASML є єдиною компанією у світі, що виробляє високоточні літографічні машини, які використовуються у виробництві мікросхем. Уряд Нідерландів тривалий час перебував під тиском США з вимогою не продавати ці машини китайцям.

Деякі аналітики вважають цей крок вирішальним у технологічній війні. Наразі Китай контролює переважну більшість світового виробництва рідкісних металів. Багато з них використовуються у виробництві мікросхем, телекомунікаційному обладнанні та оборонних системах. Галій використовується у виробництві мікросхем. У поєднанні з іншими елементами він покращує швидкість передачі даних та ефективність різних продуктів. Найбільш важливими є дисплеї телефонів, сонячні панелі та радари.

Заборона експорту з Китаю може змінити хід технологічної війни

Китай є найбільшим світовим постачальником цих металів. Згідно з дослідженням ЄС, на нього припадає 94% світових постачання галію та 83% германію. Згідно з американськими даними, імпорт галію в США у 2022 році оцінюється у 225 мільйонів доларів.

На думку деяких аналітиків, цей крок не зашкодить Заходу в довгостроковій перспективі. Китайський уряд усвідомлює, що ці метали можна знайти в інших країнах. Їхньою головною метою є сповільнення розвитку західної індустрії мікросхем, оскільки їй, ймовірно, знадобиться деякий час для диверсифікації постачання, а заборона на експорт з Китаю ускладнює їхні плани.

Однак цей процес може зайняти кілька років. Тим часом Китай сподівається прискорити виробництво мікросхем, щоб наздогнати таких виробників, як TSMC і Samsung. Останні дві компанії наразі є єдиними, хто здатен виробляти найсучасніші чіпи. Як ми знаємо, вони мають вирішальне значення для смартфонів, комп’ютерної та автомобільної промисловості.

Деякі аналітики вважають, що навіть якщо західні країни розпочнуть виробництво цих матеріалів за короткий проміжок часу, китайська заборона на експорт вплине на ціну.

Наразі ніхто не може сказати напевно, чим закінчиться ця технологічна війна. Кожна сторона має своє законне право не продавати нічого нікому. Проте це явно суперечить усім правилам вільної торгівлі та, безсумнівно, призведе до ще більшого безладу на ринку. Це може призвести до нових проблем у ланцюгах постачання, нових дефіцитів, а кінцеві продукти можуть подорожчати.